Розпаливши велике багаття,
Щоб старого розвіяти попіл,
Ми зібрали у душі завзяття
Зрозумівши, що хватить вже, досі
Й подолавши байдужості мури,
Розірвавши переляку пута,
Вже не вперше і навіть не вдруге
Помилились, у виборі люто
Що ж, тепер про усе позабувши,
Набиваючи туго кишені,
Не герої, не гідні вже люди,
На престолах сидять фарисеї…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655337
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 28.03.2016
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ