Тримає ніч в полоні сновидінь
загублену оторопілу душу.
Біжить навколо мене зрима тінь,
та я із місця все ніяк не зрушу.
Повторюється круговерть дивин
і привидів потомленої ночі.
Та не спиняє погляд часу плин.
Я бачу, хоч і бачити не хочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655445
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: Оля Андрієвська