В весняних теплих сутінках безхмарних
Сидів під цегляним парканом кіт:
Шерсть звихрена поміж вухами,
Подекуди обдертий трохи хвіст –
Після любовної якоїсь драми
Дивився поглядом байдужим на ввесь світ.
В житті його ніщо не турбувало –
Ні блиманням своїм нудний ліхтар,
Ні мрії райдужні про свіже сало,
Ані від музики оглухлий бар,
Бузок квітучо-запашним нектаром
Чомусь ідей п’янких не викликав.
Сидів, дивився поглядом зеленим,
Немовби бачачи по той бік снів.
Зникали плавно філософські теми
Про зміст життя і гру банальних слів,
Та в погляді отім було й щось потаємне.
...Під цегляним парканом кіт сидів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655522
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: Близнюк Алла