Випадок із юності згадав:
-Сидів я вечером в парку,
Після роботи відпочивав.
Натрудився з самого ранку.
Бачу в пачку з- під макарону,
Діти цеглу керамічну заховали
І на стежці акуратно поклали...
А там спортсмен круги мотав.
Побачив коробку на дорозі...
Та як по коробці ногою дав!!!.
Скрикнув сильно від болю,
На одній нозі він пострибав.
Подумав він трохи. Оглянувся.
Та й цеглу в коробку заховав
І акуратно на стежку поклав...
Хто пинав, той і на місце клав.
А ж тут жінка сива старенька підійшла,
Підняла цеглу та й в кущі поклалала.
Побачила неподалік шибеників малих,
Пожурила, посварила і дальше пішла.
Соромно стало мені, що спостерігав,
Та й мимоволі учасником цього став.
Не попередив, цеглину цю не забрав.
Випадок цей на усе життя запамятав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: dashavsky