Вірш про себе! Кіт-вуркіт.

Щось  про  мене  говороли,всяке  розтріпалось.
Що  террорист  я  дико  грішний,нерозумний  цап  смердючий.
Що  козел  дурний,кусючий.
Вся  міліція  тремтить,бандюки  всі  поважають.
Стакани  поналивали,із  безбашнею  вітають.

Щей  казали  що  я  кіт,ізнервований  вуркіт.
Полювати  я  бач  вийшов,щоб  спіймати  собі  кицьку.
Март  же  все  таки  надворі,пуста  люлька  у  стодолі.
Так  нікого  ж  не  спіймав,в  Каліфорнії  собі  клопоту  урвав.
Загубив  я  там  Марійку,що  пішла  туди  на  помийку.
З  крисами  пограться,з  мерзотою  кувиркаться.
Була  колись  розумненька  Мурочка.
Ну    а  стала  як  американська  дурочка.

Засмутився  цей  бач  котик,думу  думає.
Лежить  на  лежанці  біля  пічки,добре  гріє  свої  щічки.
Свої  лапки  вигріває,та  сметанку  наминає.
Деж  вони  оці  кицьки?Прегарненькії  цяцьки?
Щоб  у  гречку  не  скакали,із  крисаками  не  брикались.
У  машини  не  шугали,з  драними  котами.

То  коли  кіт  таку  чепурненьку  спіймає.
Собі  в  гості  він  припхає.
Цю  кицянку,наливать  преповну  склянку.
Пресмачненької  сметанки.
Щей  солодким  закусить,шоколаду  розкусить.
Та  калачиком  скрутиться,на  лежанці,біля  пічки.
Боком  в  бік,та  хвіст  об  хвіст.
Ось  такий  я  террорист.

Заходьте  на  мій  канал  пророцтв,  на  ютубі  АНДРІЙ  КАМІНЬ.
Горе  тобі  Лос  АНЖЕЛЕС.Проклятий  ти  Сакраменто-законодавець  Содому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655631
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: Каминь