Я так втомилась від брехні.
В нещирих поглядах блукання
Не світять тліючі вогні.
Я так втомилась від брехні.
Я так втомилась розуміть, -
Тремтіть на вістрі до світання,
Кричати мовчки:" Обійміть!"
Я так втомилась розуміть.
Я так втомилась від страхіть.
Без сну, втрачаючи свідомість,
Шукати довго й не зустріть.
Я так втомилась від страхіть.
Я так втомилась від порад
І "мудрості услід", натомість.
Від ворога, що наче брат.
Я так втомилась від порад.
Я так втомилась, не втішай,
Бо душу знов гнітить бездомність,
Як пекло, що змінило Рай.
Я так втомилась, не втішай.
Я так втомилась, руку дай
Коли долаю непритомність,
Не випускаючи, тримай.
Я так втомилась, руку дай.
29.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2016
автор: Ліна Ланська