Страх пилу численних широких доріг розбурхує темну тривогу.
Магічні рідини хтось винайти зміг, щоб вийти в світи за порогом.
Чарівні мензурки, шклянкИ і пляшкИ завжди пропонують узбіччя.
ВідЬОмське пальне,що примушує йти, і прямо дивитись в обличчя.
На кількість і якість обмежень нема на колір, на смак, і на міцність.
Для всякого є особиста ціна, свій спосіб покинути дійсність.
Невпинна гонитва за кращим життям штовхає на нові рекорди:
хто пан нам розкажуть...,
А ті,хто пропав пожертвою стануть погорди.
Мільярди незнаних понищених доль - один легіон невідомих -
Тотальний граничний лінійний контроль за знищенням немічних й кволих.
Впроваджений сталий веселий обряд:за успіх налийте по вінця.
Енергії свіжий високий розряд - привіт, потенційний убивця!
Пощади запросять родини гравців, рятунку від їх ейфорії.
Та вже не спинити смертельний політ в фантазії, образи, мрії.
Примарна безпека схмілілих ночей вдрузки розлітається ранком.
Свідомість, шматована світла ножем,поділиться болем з світанком.
Вогонь… холод, втома…напруга; встид, страх… щоб знову воскресла людина
в холодних глухих придорожніх ярах, у позажиттєвих глибинах.
Лише одиниці, отримавши шанс, відчують тепло від проміння.
Й спокуту плекатимуть в своїх серцях заради Людини спасіння.
На рівних дорогах, де натовп людей, страшніше усього самотність.
Оманлива щирість чекає гостей у придорожній безодні.
Не втратити цілі, не збитись з шляху найбільша мета і завдання.
Шукай в небі Сонце й ранкову Зорю, коли не вщухають вагання.
Відступлять тривоги, сконають страхи, забудуться прикрі помилки.
В майбутнє дорогу поможе знайти й тоненька мала соломинка.
Підказок є безліч! Їх годі знайти на вістрях голок, на дні пляшки.
Дивися у небо! Тримайся землі! Людиною бути так важко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655659
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: ABIV