Течуть струмки, наповнені яри,
повноводдя у природі і душі,
верба в розпушених бруньках,
у сірих і жовтавих кольорах.
Гілля згинається униз,
вітром хитається, тремтить,
біля дороги привітає весну,
яка іде продовжити красу.
Милується своїм струмком,
купальниць цвіт зібрався,
жовтеньким пуп’янком
понад водою красувався.
Вище - анемони краса
хотіла палко вже тепла,
але іще в зелених листках
бліді квітки росли у ряд.
27.03.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655668
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: Светлана Борщ