Моє село. Розсипані хати
біля дороги, що біжить у поле.
Твої лани - ріднесенькі брати,
а вулиці - то сестри ясночолі.
Моє село огорнуте теплом
людей терплячих, добрих, працьовитих,
засіяне зерном та полином
і синьою рікою перемите.
Моє село - мій перший дивосвіт,
затишне та привітне, неледаче.
Твій ніжний та рясний весняний цвіт
від вітру пелюстками гірко плаче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655759
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: Оля Андрієвська