Ішло щастя через місто
У червонім, у намисті.
Повернуло через гай -
в рай.
Побіжу я доганяти,
Стану я його благати:
Хай мене не обмине
хай верне.
Через поле навпростець,
Наче дівка під вінець,
Боса бігла і безсила
сіла.
Чи ж мені із ним змагатись,
Воно щастя, а я - мати,
Може, воно не моє -
хай іде...
Часом у сумну годину
Згадую оту я днину...
Чи права тоді була я,
Що його не наздогнала..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655822
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: Олена Жежук