А чи знала я, що янголи плачуть уночі?
І німб на голові не сяє як удень?
А крила, крила все ще на спині
І хочеться кричати – Полетіли,
вище неба, вище хмар…
Та чи треба? Мають ж бо багато справ.
А чи знала я, як плачуть купідони,
коли стріла розбивши серце, та й згоріла
і нікого більш нема…
Коли плачуть небеса,
тихо плачу я удома, бо нема добра,
на кожнім кроці лиш біль, заздрість,
гнів, ненависть, злоба…
Так тихо плачуть небеса, янголи і я…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655863
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: OlgaDudyak