ДУША ПОЕТА…

Чи  знаєш  ти,яка  душа  в  поета?
Щодня  як  у  агонії  горить.
Летять  слова,  мов  стріли  з  арбалета,
І  щось  болить,  глибоко  десь  болить.
Нестримна  бур'я,  що  нічим  не  зупинити,
Словами  окриляє,а  може  й  словом  вбити....
Підносить  в  небеса,і  падає  на  землю,
І  вміє  так  по-справжньому  любити.
Чи  знаєш  ти,  яка  душа  в  поета?
Папір,  перо,  це  все  його  життя.
В  слова  складає  біль,  у  трафарети,
Не  дивиться  ніколи  в  майбуття.
Гострі  слова,  летять  шалені  стріли,
Коли  болить  поранена  душа...
І  руки  над  папером  затремтіли,
Та  він  мовчить,навколо  тишина.
Чи  знаєш  ти,  яка  душа  в  поета?
Ніколи  не  дістатися  до  дна.
І  це  не  кожен  зможе  зрозуміти,
Чому  уста  сміюся?  А  на  очах  сльза.
Як  карма,  як  прокляття  неминуче,
Він  біль  свій  виливає  у  рядки.
Душа  поета-озеро  дрімуче,
Глибини,  що  незвідані  людьми...
Чи  знаєш  ти,  яка  душа  в  поета?
Чому  так  часто  просто  він  мовчить?
Чому  летять  ці  стріли  з  арбалета?
Що  можуть  обминути,або  вбить...

НАДІЯ  КИШЕНЯ  30.03.2016.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2016
автор: КОЛЮЧКА