Зубри - це тварини копитні.
Вони достатньо великі
І між собою досить привітні.
Вони схожі на биків,
Не бояться хижаків.
Живуть у змішаних лісах,
І не живуть в сухих степах.
У зубрів досить стрункі ноги,
На шиї хутро довге є,
А також на голові
Не дуже довгі
Та прекрасні роги.
Зір у всіх зубрів поганий.
Проте нюх та слух чудові.
І вони все добре чують:
Хижаків, які є поруч
Та навіть запах крові.
Самці-зубри
Живуть поодинці.
І лише у шлюбний період
Зустрічаються із самками
На одній стежинці.
Молоді самці
Можуть жити разом,
Але в період холоду.
Бо тоді їм легше
Знайти собі їжу
І вони не загинуть
Від голоду.
Самки групами живуть
І дітей виховують.
В групі є самка-вожак,
За всім наглядає.
і усіх самок у групі
Вона захищає.
У самки дитина
Завжди одна.
І виховує дитину
Разом з групою вона.
Дитина п'є молоко
У самки всього лише рік.
А щоб народити нову дитину
Їй потрібен новий чоловік.
Весною та влітку зубри
Їдять соковиту траву.
Восени та взимку
Кору дерев, гілки кущів,
Багато жолудів
Та різних грибів.
Зубри ходять досить тихо.
І тікають разом з дітьми.
Якщо відчують лихо.
Коли їх у природі
Залишилося мало.
Люди їх урятували.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655921
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 30.03.2016
автор: Сергій Усенко