Твоя душа для мене ще загадка,
Мовчання – таємниця серця Твого.
Усе в житті не може бути гладко –
Одвічний вибір доброго і злого.
Зло і добро непросто відрізнити,
Нас часто недовіра розлучає.
Слова потрібні важко знаходити –
Лише любов всі сумніви здолає.
Пригадую відверту ту розмову,
Яка онлайн до півночі тривала.
Години дві на диханні одному
Мені ти запитання надсилала.
Так щиро «Вибач за «як» «як» просила,
Коли душа Твоя за віру вболівала.
На жаль, мене Тоді Ти осудила -
«Це вибір Твій…» - підтримку не надала.
Чомусь приревнувала до сестри.
«Близька мені Твоя душа» - сказав.
«Близька на скільки» - запитала Ти.
(«Тобі я небайдужий» - відчував)
«На стільки Ти відвертіша, щиріша
І доброзичлива» - слова я надсилаю.
І тут сказала Ти найважливіше:
«Сама дивуюся – і з ким – не знаю».
«Вже знаєш більше…» - тонко натякав.
Перепитала: «Більше?» (здивувалась)
«На запитання я Твої відповідав…
Молись за мене…» Ти тоді «сховалась»…
© S.Nemo
30.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2016
автор: Finist