Віддай мені оту порепану любов,
Що без джерел взаємин пересохла,
Від пересудів і людських обмов
У жовчогінну запеклася охру.
Віддай її, я обітру старанно пил
Пісків пустельних, втоптаних юрбою,
Сплету надриви тонкострунних жил,
І забинтую рани від двобоїв,
Умию росами замурзане лице,
Як у дитяти, що батьків згубило,
Скупаю у любистку з чебрецем,
Щоб ожила, ввіллю в судини сили.
Я їй співатиму мелодії пісень,
Які мені нашепче вітер ночі.
Прошу єдине - не кидай лишень
Напризволяще помирати в корчах.
*****
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2016
автор: Оксана Дністран