Осінь

 
Поле  зоране  чорніло
Обрій  лісом  підіперся.
І  на  дворі  вечоріло,
Позимніло  –  холод  вдерся
Гуси  ввишині  литіли
І  журливо  геготали  
Тай  з  відльотом  запізнились,
А  тепер  –  наздоганяли.
Все  навіяло  лиш  смуток,
Жалість  десь  в  душі  пробігла
Погледів  на  все  довкола
І  збагнув  –  що  осінь  втікла.
Що  втекла  вона  тихенько  
По  безмежнім  чорнім  полі.

04.02.2016  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2016
автор: Мацик