Вбивають нас не кулі, а слова,
Життя ніяк не сходить з лабіринту,
І під ногами скошена трава,
І по дорозі тільки труни з цинку.
Вбивають нас найближчі, не чужі,
Стріляючи не в спину, прямо в груди,
І замість сонця проливні дощі,
Вбиває нас не небо, тільки люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656080
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Danka