Співа пташа свою мажорну пісню,
Котра заполонила небокрай,
І серденьку його у грудях тісно,
Адже спускає Бог на землю рай.
Краєчок неба в лісовій долині
Тоненьким проліском до сонця посміхнувсь,
Розхвасталася брунькою калина,
І навіть дуб після зими проснувсь.
Закапали сльзою-соком клени,
І комарині ожили стовпи,
Озимини квадратики зелені
Розцяцькували зорані степи.
О весно, заклопотано-чарівна,
Ти неповторна у своїй красі.
Коли яскраве сонечко прогріє
Найперші трави, скупані в росі.
8.03.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656100
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)