Я зовсім малий ще, нічого не бачив
І холод є дивний в моїм животі.
Вмить серце зрадіє - то гірко заплаче.
Крізь бурі душевні я йду у житті.
Летить пил у очі, питань є багато...
Чому саме так все і хто врешті я?
І чесно зізнаюся, хочеться знати
Чи світлою буде дорога моя?
І от перехрестя... Я карти не маю...
Чужа не підійде, свою не знайшов.
Тож мушу створити! Одне лиш бажаю:
Щоб я не самотньо крізь бурі ішов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656224
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Сова