Темним мороком пекла розлийся в мені,
Світлом сонця і подихом Раю.
Твою сутність я спрагло вдихаю,
Утопивши себе в срібнім мареві снів.
Відтепер, забувай ким була і хто ти -
Прірву вкрили стрімкі веселкові,
Золотаво-хмільні сутінкові,
Із сріблястих мережив, чарівні мости.
Мої коси за бильця моста заплелись,
Вітер грається нишком нахабно.
Ти всміхаєшся лагідно й звабно,
В лабіринтах бажань до душі нахиливсь.
Десь є вихід, та серцю уже все одно,
На мосту, чи з моста...у нірвану.
Знов у смерті маленькій розтану -
Рай чи Пекло? - кохання розлите вино.
01.04.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656432
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.04.2016
автор: Ліна Ланська