Весна прийшла і наяву,
заполонила помисли.
Я кожну мить у ній ловлю
весни чудові пломені.
Дивлюсь на вранішню росу,
вдихаю свіжість сонячну,
неперевершену красу,
ловлю пориви й спокої.
Усе проснулося від сну,
від сонця лине золотом.
Я зачарована стою
весни рожевим кольором.
Свої долоні простягну
під струмінь сонця променів.
Велич весни я осягну,
п"янким наповнюсь гомоном.
Весна прийшла і наяву
уже не в сні, не в мареві,
все ожило і я живу
у весняному зареві...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656610
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 02.04.2016
автор: геометрія