Не маю права я тебе судити,
Духовний вчитель, вище лише- Бог.
Та важко кпини ницості терпіти
І зріти підле скривлення доріг…
Бо соромно мені за тебе, друже,
Що в піст ти в інтернеті, у дурні...
І що гординя пре – тобі байдуже,
Ти весь, як в амстердамському вікні…
Настане час і люди взнають правду
І про Кирила, і про наших всіх…
Отримаєте і за фальш, і зраду,
За вкрадений, на Небесах, успіх.
На сповідь не зберуся я до Тебе
І душу не відкрию вже свою.
Я Богу звірюсь під відкритим небом,
Під спів птахів і вільна, як в раю!
(2квітня 2016)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2016
автор: палома