Дорога в'ється сірим серпантином

Дорога  в'ється  сірим  серпантином,  
Чиїсь  тут  пройдені  й  не  пройдені  шляхи.  
Комусь  би  все  життя  та  попід  тином,  
А  іншому  летіти  б  хоч  куди.  

А  я?  Мені  одна  в  житті  дорога:  
Незвідана,  терниста,  нелегка.  
Від  батьківського  дому,  від  порога  
Мене  понесла  доля  як  ріка.  

Перед  очима  нові  краєвиди:  
Степи,  ліси,  карпатська  висота.  
А  серце  тягне  в  місце  лиш  єдине,  
Де  рідна  хата,  де  моя  сім'я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656643
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.04.2016
автор: Tory G