Опустила на гори і ріки
Тиха зоряна нічка крило,
Задрімали птахи-недоріки,
Зайченя в тихі сни забрело.
Заколисаний звечора вітром
У дрімоті завмер очерет,
В нім вербові заплутались віти…
Місяць з неба, немов оберег.
Сірий ранок ще спить за горою –
Його сонечко сон стереже,
Лиш павук заховавсь під корою –
Лабіринти, мов казочку, тче .
30.03.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656722
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)