(сестрі Валентині присвячується)
Циклічно життя відбиває, мов таймер,
Штовхаючи тихо у спину розбурханий день.
З айфону я ввечері видалив номер,
Здавалось, спочатку, що кулю пустив у мішень.
Я видалив номер із болем у серці,
Хоч дати пройшли всі з трагічної тої пори.,
Не в стилі швидкого «капріччо» чи скерцо,
Я видалив номер своєї, своєї сестри.
Сестри, що ніколи мені не подзвонить,
Не скаже «Привіт!» у звичайному темпі буття:
По ній відзвеніли церковнії дзвони.
Я видалив номер, неначе частинку життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656772
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.04.2016
автор: Віталій Поплавський