Знову стану твоїм я дощем,
Тим дощем, що краплини мов сльози,
Із душі змию біль твій та щем-
Твого серця торкнулися грози.
Мої грози- кохання й тепла,
В них промокнемо вдвох із тобою,
Наша вірність туди нас несла,
Де твій подих кружляв наді мною.
Вигравалася музика в такт:
Подих твій із дощем- одне ціле,
Де кохання й любов, не антракт,
Де веселка- не чорне та біле.
Ми згубились в життя кольорах:
Дві краплини- дощі наші й грози,
Дві душі розчинились в медах,
Де життя нам писало прогнози...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2016
автор: Леся Утриско