В ніжних променях світанку
Світло пробивається,
День новий умившись зранку,
З нічкою прощається.
Подивившись на простори,
Що прокинулись від сну,
Ранок теплий і прозорий
Чарівним крилом змахнув.
Загорілася заграва,
Небу придала красу
Вітерець легенький в травах
Суше старанно росу.
Ліс прокинувся й діброви,
Поле, пагорби й яри,
Пастися ідуть корови,
Чути голос дітвори.
Заспівали пташки в гаї,
Річки плесо голубе.
В небо дивиться безкрає
День новий, віта тебе.
Сонце котиться по небу,
Усміхається землі.
Миру їй, війни не треба,
Збережіть красу її!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2016
автор: Криницька Ольга