[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DP1ISqiD_5s[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X9EXU5MDemE[/youtube]
[i][b]Колись я в дитинстві, маленькою феєю була,
В луках і полях під небесною сферою росла,
Вмивалася разом з травою на зорі росою,
Купалася під дощовою сльозою з грозою.
Палке сонце , краплю за краплею спивало росу
І цілющу небесну сльозу дощову, лиш красу
Та любов залишало мені у ті дні, чарівні,
Я розпускала крила й літала в далі мандрівні.
Над травами й квітами з метеликами нарівні,
Мої польоти духовні, для них були рятівні,
Я лікувала їм рани, цілувала пелюстки,
Вдихала запах трав п"янких, обіймала їх листки.
Пила солодкий нектар густий і як вино, хмільний,
Плела разом з павуком смішним, узор божевільний,
Крутий, сакральний, прадавній, як сама свята земля
Й таємничий Всесвіт ментальний, що манить нас здаля...
Слухала шепіт трав, тріск цикад, коників стрибунців,
Споглядала й вслухалась у світ маленьких мудреців,
Як божа корівка п"є сік терпкий, на жуків-бійців,
Як розквітає мак в обіймах сонячних промінців...
Дивилась, як мурашка на собі травинку несе,
А поряд ненажера гусінь по листячку повзе,
Як бджоли хоботком, збирають медок з конюшини,
А джмелі п"ють хміль з квіток волошок, мов небо, синіх...
Говорила я з ними, я їх мову розуміла,
Я виросла й той Божий дар зберегти не зуміла,
Я думала, що завжди буду так жити...літати...
Та крила відпали...Хочеться знову малям стати...[/b]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2016
автор: Макієвська Наталія Є.