Передсвітанкове

Мій  маршрут  -  крива  петля,  
вогняна  клумба  з  ламп,  
все  інше  як  стрімка  вода
з  сірчано-мурованих  дамб.  
Простір  ділиться  ситими  кубами
жовталь  емаль  більше  не  свіркає
між  пепельно-рожевими  губами,
ножиці  ріжуть  сіру  плоть.  
не  бійся,  друже  мій,  котів,  
проте  завжди  крадбком  обходь.
Ворота  в  рай  ще  на  фіранці,
бо  він  мутував  і  відлетів.  
Вже  перша  чаїнка  вранці,
без  болів,  страждань  і  сліз.  
Прицільний  удар  по  голові,  
ми  уже  без  тої  нестями,  
що  може  подарувати  лише  гріх.
Кожен  на  себе  ковдру  тянем,
це  був  лиш  юнацький  каприз.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2016
автор: Яна Лляна