Все від жінки бере свій початок
І світанок, й пітьма, і краса
Їй кохання платить податок
І схиляється низько весна
Жінка – почуттів ціла гамма
Що можуть змінитися в мить
То на її сонці з’явиться пляма
То голос сміхом знов забринить
Жінка – система складна
В неї бажань тисяча опцій
Раптом їй заманеться вина
Або шоколаду незлічених порцій
Кожна жінка, мов Афродіта
Що з Олімпу спустилась прикрасити світ
Вона втілення щастя і літа
І загадкових, далеких орбіт
Жінка – це зірка яскрава
Що загубленим вказує шлях
Її кожне слово – вистава
З нею суперечка – це крах
Жінка – життя нового символ
Її серце завжди поруч із дітьми
Вона – безмежний стимул
Втекти до світла із пітьми
© Леся Приліпко-Руснак, 08.03.2016
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/2016/04/blog-.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656973
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак