Коли я задивляюся в дивні твої,
наче море Егейське, очі,
то до скронь прибиваються пізні рої
cтраху, сумніву й жала точать.
Нам і жайвори ще не співали пісень...
А доріг не бува задосить.
Ми вдихали полин і пили наш абсент,
і це він ув очах - не осінь.
Подивись: наші зошити списані вщент-
чи під силу вони нащадкам?..
Хтось один у дорозі був точно блажен
і не бачив кінця й початку.
Ми пили з джерела. Нам коштовне - з піщин.
Бо вивчали дорогу пильно.
Розлюбити мене в тебе десять причин.
Тільки в нас навіть Місяць спільний.
березень 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2016
автор: Надія Позняк