Забинтоване серце не плаче,
Лиш іноді бинт промокає.
Душа змучена сумом добряче
Від оточення тихо тікає.
Я не хочу нікому жалітись,
Розділяти страждання і відчай.
Зовсім скоро мрію зустрітись,
ЖИТИ В МИРІ наказує звичай!
Заховатися б тихо за плечі,
На хвилиночку стати слабкою.
З пам`яті стерти речі,
Які ми називаєм війною!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2016
автор: Анастасія ЯНІНА