Спроба перекладу мого вірша http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655797
♪♪♪
Я ранок зустріну усміхнена, з терпкістю чаю.
Та навіть коли за вікном небо сиве, безплідне,
Я дотики сонця в душі все одно відчуваю,
І це відчуття, знаю точно, мені не набридне.
А як засумую, то вип’ю ковточок мартіні.
І пахощі трав вмить наповнять домівку і душу.
І зникнуть кудись, і розтануть зимові всі тіні.
І знов закортить мені вірші писати, я мушу –
Тому що не можна весною, ковтаючи сльози,
Жалітись на долю, жаліти себе - це помилка.
Дивись краще – сік вже гуляє в бруньках та по лозах.
І я оживаю, неначе тонесенька гілка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657173
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2016
автор: Наталі Рибальська