Мені не треба ваше, заберіть.
Своїх ідей удосталь, назбираю
По крихті, - підійти дам короваю
І пригощу, якщо не підгорить.
До кави - про печаль і вечори,
Повінчані зі смутком і плачами.
Укриті сірими холодними ночами
Десь за вікном принишкли явори.
Шматочок з сіллю, тільки не для сліз,
А просто гостроти додати дрібку.
От забажалось мерзлого в Петрівку, -
Сміється над рікою верболіз.
А коли в грудях раптом запече ,
З корицею й ваніллю на додачу,
Смакує? Та й мені...чого я плачу? -
Боюсь, голодна Муза утече.
04.04.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657203
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2016
автор: Ліна Ланська