чомусь лише зараз зрозуміла суть цитати:
"коли у всіх твоїх жінок місячні йдуть одночасно"
моя любов до когось насправді нічого не варта
і як каже мама: " чому ти, б*ять, ніколи не робиш вчасно?"
дійсно. я нафіга? я ж зроблю і всі це знають
хоч місячні під час заочних лекцій явно стають проблемою.
здається, мої ритми образилися і мене не шукають
здається, синхронний пмс стає для нас системою.
а насрати. ніжність пішла в запій насолоджується весною.
ніжність втратила свого лиса навіть не зронила сльозинки
ми такі різні, боже, чому ти караєш мене тією росою
бездушною. але ж мені боляче. я як повія на ринку.
а й справді. хіба я варта тих сліз? я ж нічого не змогла
ні дати ні взяти ні задовольнити. дурепа!
час жити далі. він втратив те, що я так любила
і час нарешті починати робити щось в терміни
нервувати її, щоб робила вигляд, що лягає спати
писати вдень і усміхатися кожному досягненню
хоч Занг знову казатиме - ну що за срань пишеш ти?
а мені насрати) адже я знову просто живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657246
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.04.2016
автор: #tenderness