Зоряне небо над містом...
Що вони бачать - ті зорі?
Знизу - не поле барвисте,
І не шумить синє море...
Лиш ліхтарі одноокі
Світять тут знизу яскраво.
Й десь у вікні одинокім
Світло вночі заморгало...
Місто, втомившись від шуму,
Дня, що відходить у вічність,
Знов засинає в задумі
Вперто до всього критичне.
Зорі ж у небі велично
Усе сіяють над містом...
Всі ми до цього вже звичні...
Зорі... Хіба ж це врочисто?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657265
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2016
автор: Куліш Анатолій