Весна.
Їй нАвстріч яблуневі соки,
прокинулись-
кружляють-
струменять,
як спів трембіт.
Я думаю про вроки,
також,
чи здатна я тебе кохать?
Та не буденно:
палко,
стрімко,
різно...
Набуте те, вогневе -
пізнавать
в обіймах -
так! -
нехай удвох згоріти,
але спочатку
взнати
все - про нас.
Орбіт криві поєднують фантоми
сузірь:
Я - Ти -
із ніжністю торкань,
бо є у нас,
по обоюдній змові -
бажання пульс,
воз"єднань благодать.
Візьми -
візьму! -
такі вогневі кресла!
Навстріч блаженству плазма із дінця
струмить -
О, так!
І найніжніші сплески
удвох -
де я в тобі,
з тобою -
до - вінця*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657290
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2016
автор: norma Ardeko