Почула музику здалека -
і ожила.
Яка близька моєму серцю
пісня оця.
Дзвенить лісами і сонцем грає -
а я живу.
Бринить полями, дзюрчить струмками -
а я цвіту.
Злетіла в небо, кружляє птахом -
я так люблю.
Згори веселкою спустилась -
я мить ловлю.
Рясним дощем, ляскучим громом -
а в серці мир.
А потім стиха награває
в отій росі.
Я хочу бачити, почути
й не пропустить
Ані хмаринки, й ані шереху
в траві...
І між землею і зорею
повисну я.
І стану Піснею, щоб чули,
що пісня я!
Спасибі, Боже, за світ прекрасний
і за життя.
За цю мелодію, що лине
у майбуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657416
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2016
автор: Олена Жежук