Я люблю, як сонце тінь малює,
Немов би грифелем по полотні веде,
Неначе мала дитина в слід пустує.
Куди б не йшов, вона за мною йде.
За те люблю я весну, що жива,
За те, що сонячні, нарешті, дні.
Люблю за те, що пахне все й буя.
І бджоли сонні ще, такі смішні.
Правда ночі, трохи ще холодні,
Та ранок сонечком приємно обійма.
Люблю я також, дні і менш погодні.
Щасливий я, що прийшла Весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657441
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.04.2016
автор: Дмитро Гусонька