Мама працює, невістка на пенсії (проза)

 Цю  історію  знали  всі,  хто  жив  у  центрі  мого  села.  Село  моє  велике,  розтягнуте  з  півночі  на  південь,  й  зі  сходу  на  захід  не  менш  ніж  на  10  кілометрів.  На  той  час,  коли  я  закінчувала  школу  (1957  рік)  у  ньому  було  6  колгоспів.  Кожен  колгосп  мав  свій  клуб,  та  найбільшою  популярністю  користувався  той,  що  був  у  центрі  села.  Біля  клубу  була  бібліотека.  І  в  клубі  і  в  бібліотеці  вечорами  було  людно.  У  клубному  залі  демонстрівали  кінофільми,  організовували  вечори,  працювали  гуртки  художньої  самодіяльності.  А    у  фойє  були  танці  та  ігри.  Грали  в  шахи,  шашки,  доміно  і  навіть  у  більярд.  Про  бари  і  кафе  тоді  навіть  і  не  чули,  але  відпочити  й  розважитись  було  де.
     Поруч  з  клубом  жила  тітка  Марія,  яка  була  вже  на  пенсії,  а  в  клубі  і  бібліотеці  працювала  прибиральницею.  Це  була  весела  жвава  жінка.  З  чоловіком  розвелася  давно,  дорослий  уже  син  жив    і  працював  у  Кривому  Розі,  тому  іноді  той  чи  інший  любитель  еротики  заходив  до  жінки  у  гості:  поспілкуватися,  перепочити,  а  той  заночувати.  Тітка  Марія  вміла  пригріти  самого  відчайдушного.  До  сільської  МТС  часто  приїжджали  на  ремонт,  чи  й  на  роботу  механізатори  з  інших  сіл.  Достукатись  до  сердець  молодих  дівчат  не  могли,  бо  ж  на  той  час  дівчата  шанували  свою  честь  і  цноту,  тому  дехто  не  гербував    і  ласкою  тітки  Марії.  Один  із  них,  розлучений  після  невдалого    шлюбу    Сашко,  чоловік  років  30  -  35,  пристав  до  тітки  Марії.  Якось  на  вихідних  вирішив  поїхати  із  своєю  новою  пасією  у  своє  село  до  мами.
     Приїхали,  познайомились,  випили,  як  годиться  по  чарці,  повечеряли,  поговорили,  а  потім  мама  й  каже:  "Ну,  гараздд,  діти,  погомоніли,  то  пора  вже  й  відпочити,  бо  мені  завтра  на  роботу,  а  вам  у  поїздку".  Новоспечена  невістка  поцікавилася:  "А  ви,  мамо,  ще  працюєте?  А  я  вже  на  пенсії!"  Коли  механізатори  роз"їхалися  по  своїх  селах,  заміжжя  тітки  Марії  закінчилося,  а  любителі  пожартувати,  час  від  часу  згадували  цю  історію,  і  жартуючи  говорили:  "То  може  підем  до  Марії,  її  на  всіх  вистачить!.."
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657454
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 05.04.2016
автор: геометрія