Поверни мені радість спасіння Твого
і духом могутнім укріпи мене.
Пс. 50:14
Прости недовіру мою, що як тінь за мною,
Прости, що я планів Твоїх все ніяк не прийму.
За те, що у мрії, як завжди пірну з головою,
І, знову розбившись, спитаю у Тебе: "Чому?"
Прости мій безглуздий сум і мою зневіру
У миті коли я звертаю з Твоїх шляхів,
Коли я на швидкості звуку лечу у прірву,
Осліпла до знаків Твоїх і оглухла до слів.
Прости, коли, впавши, слізьми́ я омию щоки,
І зга́рячу крикну, зирнувши в небесну синь:
"Скажи мені, Боже, чому Ти такий жорстокий!" -
Прости і тоді. Не залиш мене, Боже, не кинь.
05.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657477
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2016
автор: Таня Кириленко