Тікаючи від рими, 6


*  інстинкти?  звички,  інерція?..
Питання:  «Чому  
       чоловік,  що  любив,  йде  до  іншої?»  –
       від  чого  та  жінка,  яку  він  обрав  для  життя,
       богинею  бути,  єдиною  перестає,  
       і  гасне  кохання…  і  звичка  –  
       зі  смаком  неприязні…
«Він  мій  –  то  і  досить  вже  з  нього,
а  щастя,  –  куди  воно  дінеться?»  –
не  вводьте  в  оману,  кохані,  себе  і  свій  спокій:
«Погасне  ж  бо  всякий  вогонь,  якого  підтримати  нікому».

*  певно,  хотілось  би…
Неделікатним  можу  бути  з  вами,
забувши  чемність,  прикрість  вам  завдати,
але  ніколи  підло  не  вчиню,
добру  і  щастю  вашим  не  позаздрю,
ще  усміхатися  лукаво  я  не  стану,
щоб  вам  сподобатись.  І  як  свою  –
я  поважати  вашу  думку  буду.

*  дилема…
Вчили  нас:  не  однаково  це  –  поважати  людину
       і  до  неї  з  повагою  й  гідністю  ставитись  завше;
       поважати  чи  ні  –  справа  честі  твоєї  і  волі,
       а  приймати  з  повагою  –  справа  твого  виховання.

*  ціна…  (звіряючись  по  Шону  Маклеху)
Кожному  з  нас,  хто  прийшов  у  цей  світ,  щоби  жити,
дні  свої  небо  відміряло,  щедро,  чи  скупо.
Та  не  важливо:  «А  скільки  ж  даровано  років?»  –  
важить  лиш  те,  чим  наповнюєш  дні,  що  в  них  маєш.

*  колекції…  
Колекціонують  поштові  листівки  наївні,  
романтики  –  мріями  стелять  дороги  у  завтра,    
надіями  і  сподіваннями:  «Буде  там  щастя!».
А  мудрі  сьогодні  живуть,  
свій  збираючи  плід  
з  днів,  зі  спогадів.


*  останнє,  –  найпростіше?..
Живи,  люби,  радій.  
       І  з  вдячністю  приймай  
       все,  що  дає  тобі  сьогодні  день:  
       в  цю  мить  для  когось  звершилось,  назавжди  
       закінчилося,  що  було  життям…
       і  день  цей  став
       його  останнім  днем…    
       –  останнім  днем!..
Живи!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657572
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2016
автор: Касьян Благоєв