Суди і знущання, погрози,
Надія незламна стоїть.
Брехливі, невдячні прогнози
Незможуть Надію спинить.
Знизавши плечима помалу,
і посмішку карих очей,
вдивляючись пильно у залу,
зустріла той вирок страшний.
І гордість її не міліє,
хай бачать усе вороги...
Вона України - Надія,
не втратить своєї снаги.
Всміхається й твердо говорить,
цей вирок - Росії ганьба.
Усе зрозуміло...Їй вірять
дорослих і юних серця.
Не зменшиться Наді сміливість,
нехай цього ворог не жде.
В ній нашої сили значимість
і ворог вже знає про це.
І голод спинити не може,
вона розуміє сама,
всі сили зібрати поможе,
Любов України земна.
І погляд запитливий,.. й очі
усе вже давно осягли.
Країни тривоги й дівочі
на плечі тендітні лягли.
Країну свою непоборну
вона захищала завжди,-
і вчора, і завтра, й сьогодні-
не зломлять її вороги.
Надія, Любов, Україна,-
ми вірим у сили її.
Стійка і незламна Людина-
нової святої Сім"ї!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657654
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 06.04.2016
автор: геометрія