[color="#091f04"] Весна прийшла... сама, коли схотіла...
На те вона, урешті, і весна...
Торкнулась ніжно пелюстками тіла
І налила блакитного вина...
А я радів стодзвінко й білокрило,
Я руки їй невпинно цілував –
Вона до мене губи притулила,
А я до неї душу притуляв...
Я весь тремтів... Ох вже оце тремтіння!
Воно уміє більше всіх сказати...
І ми з весною у одне цвітіння
Злилися, щоб повік не відцвітати.
03.04.2016 р. А. Тофан
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2016
автор: Андрій Тофан