Гортає час забуті сторінки,
І пам’яті деталі оживають:
Там війн важких, трьох голодів роки,
І ті, кого героєм називають.
Там зламаних людських мільйони доль
І поховань мільйони невідомих,
Родинне хто утративши гніздо,
Не повернувся до сім’ї, додому.
Там шрамами укрилася земля,
Бо вдосталь напилась людського горя,
Ще й зараз час від болю не зціля,
Що виткала російська нам корона.
І будить сум могутній метроном –
Історії нікому не змінити…
Й живильне українське джерело
Ні перервати, ані зупинити!..
24.05.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657809
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)