Спитав соловей у орла
Що ти сумний і не співаєш
А грізно дивишся на світ
І не веселий твій привіт
Розкрив орел великі крила
Аж гілка під солов’єм затремтіла
І став орел йому відповідати
Чи можеш ти, так високо літати
Де орли в небі не літають
На землі порядку там не знають
Чи можеш ти, ведмедя прогнати
Чи лисицю, зможеш упіймати
Премудрість Божа нам дана
Що не вистояти нам, без орла
Пора орлам нашим злітати
І злого звіра нам прогнати
Як гарно нам солов’ї співали
Любов до України і Її слави
А коли прийшли закляті вороги
Шмиг у двері і на Гавайські острови
Багато хто озирається ще туди
Ще напхають доларів міхи
І бачать у ночі солодкі сни
Про чужі землі і бенгальські острови
Не пора солов’ям байки співати
Що все добре, і пора вже спати
Коли хижі звірі, ведмеді і вовки
Господарювати, до нас прийшли
Господь створив все для життя
І знає в кого доля, чому і яка
Як блудного сина треба повчати
Щоб повернувся він до своєї хати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2016
автор: Нагорний