Ти наче ангел, що з небес спустився,
Твоя душа, неначе крапля чистої води,
Любові серця я б твого напився,
Та я старий, і молода ще ти….
Мені б таку дружину, я б змінився…..
І жити б знову як людина став…..
У горі болю я немов втопився,
Шукаю кораблю своїм причал…….
Та пустота, що вмить все пожирає
Мене з собою сильно тягне вниз
І день за днем, мов в пеклі знов згорає
І новий день – мов мука, не сюрприз…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657851
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2016
автор: Наталія Вороневська