Наче вже знав смак кави,
тонкощі східних вин...
Якось же для забави
соку упивсь ожин.
Справді, при цім лукавив,
мовлячи "смакота"?
Ех ти, гурман цікавий,
хитрість же тут проста.
Весь аромат і солод,
присмаки й півтони
дасть цей компот, як збродить.
(Тільки як слід лови!)
Не на м"якому ложі,
мружачись від тепла -
запах вдихнувши ружі
дикої (де цвіла).
Вітру зборовши опір,
п"янкість знайди в ковтку
й на колючок звороті
ягідку рви легку.
Лагідно в піднебіння
втисни зернистий плід -
гір, висоти тремтіння
випий духм"яний світ!
І хоч ніяк не втямиш,
де тут секрет, в чім він?
Вірним гурманом станеш
хмелю терпких ожин!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657949
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2016
автор: Мар’я Гафінець