[img]http://pics.livejournal.com/eva_activ/pic/000b2s44[/img]
Дитятко мале
Велике серце має
У великого, мале
Холодне, не зігріває
Не треба спішити
Великим стати
Краще малим
Посміхатись, зігрівати
Яке серце
Такі і слова
Яка молитва
Така і душа
Загублене серце
Не здатне любити
Воно вміє красти
Дурити й губити
Загублене серце
Не стогне, не болить
В ньому звір
І демон сидить
Хоч франтом одягнутий
І машина - Ого
А дійсно він бідний
І немає нічого
Розумним бізнесменом
Вважає себе
Що вкрав у держави
Й додому несе
В церкві співають
Алілуя йому
Бо церква не Богу
А підвладна йому
Священик виголошує
Слава тому
Хто більше грошей
Поклав, на жертву йому
І люди спішать
Почути свої імена
Хоч слава мала
Та солодка вона
Тільки вільний може
Правдиво сказати
Хто підлеглий
Тільки мовчати
Тому мовчимо
Коли ліс вирубають
Коли не платять
Важкі податки здирають
Де кривда живе
Там правди немає
Де загублене серце
Там все засихає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2016
автор: Нагорний