Ми є захисники аеропорту
Ми є захисники аеропорту,
І доля України в нас в руках,
«Укропи», «правосеки»-патріоти –
Навіть ця назва ворога ляка.
Ми не за гроші й не за нагороди –
За рідну хату вийшли воювать,
За волю українського народу,
Щоб на землі праотчій раювать.
Ми «кіборги» і з нас цього доволі,
Так «сепари» прозвали не дарма,
По лезу наші рухалися долі,
Навколо ж – ворог, непроста зима.
Тут – хмари куль і міни, і снаряди
Повітря рикошетили й бетон,
По нас гатили гаубиці й «гради»,
Травив нас газ і дим, і ацетон.
Бетон дивився, сірий і холодний,
Немов живий, від вибухів здригавсь,
А ми стояли в темряві, голодні,
Та кинути ніхто не намагавсь.
Ми «кіборги», а значить, особливі,
Не роботи – живі ми пацани,
Вмирали і були вже тим щасливі,
Що України вільної сини.
24.03.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658061
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)